Тема. Пісня буде поміж нас. Володимир Івасюк – музикант, композитор, співак Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом композитора Володимира Івасюка; учити аналізувати музичний матеріал; формувати музичну культуру, емоційну, виразну співацьку манеру виконання; розвивати в учнів співацькі навички та навички самостійної роботи над музичним твором, логіку викладу власної точки зору; виховувати зацікавленість у пізнанні світової музичної культури, почуття патріотизму, шанування професійної сучасної музики. Тип уроку: урок поглиблення знань. Форма проведення: «Музичний салон» (урок монографія). Обладнання: ППЗ «Музичне мистецтво 8 клас», комп’ютер , проектор, музичний центр, фонотека Музичний матеріал для сприймання: В. Івасюк «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори». ХІД УРОКУ І. Організаційний момент. (учні заходять під музику пісні «Червона рута») Музичне привітання ІІ. Повідомлення теми, мети уроку Учень 1. (слайд 1.) Де несе Черемош води сині, Де іскристо б’ється водограй. Там судилось юному хлопчині У піснях прославити свій край. Понад краєм пісня не згасає, Чайкою злітає в небеса. Диво-квітка в горах розквітає, І душа світліє як роса. Учень 2. (слайд 2) Він не схибив на крутій дорозі З вогником жаданим у руці. Билось серце в радості й тривозі, Тільки б не погасли промінці… Глянь, горить тих променів багато, Поміж нас живуть оті пісні. Кожен їх бере собі у свято, Щоб цвісти розмаєм на весні. Учитель. Володимира Івасюка вважають засновником української популярної музики. Івасюк був одержимий піснею, глибоко переконаний, що наш світ створений для того, щоб у ньому лунала музика добра, миру, злагоди між людьми. Він знав, що без тієї одержимості нічого значущого не звершити у мистецтві, як і в будь-якій галузі. «Крило стає крилом тільки під час лету!» – афоризм, який він часто повторював. (слайд 3) Сьогодні я запрошую вас долучитися до щирої і відвертої розмови. А говорити ми будемо про славетного сина України, який мав неосяжний талант, даний йому Богом. Талант творити пісню, відчувати і відтворювати людські думки і почуття. Володимир Івасюк відкрив нову сторінку нашої пісенної творчості, увібравши народні традиції, надав пісні пружні крила. Як же все починалося? Про це нам розкажуть наші музикознавці. ІІІ. Презентація учнівського проекту Музикознавець 1 Народився Володимир Михайлович Івасюк 4 березня 1949 року у районному містечку Кіцмань Чернівецької області в сім’ї вчителів Михайла та Софії Івасюків. Вже у три роки він проявив величезну увагу до музики. (слайд 4) Музикознавець 2 В музичну школу його зарахували у 5-річному віці по класу скрипки. За кілька місяців до завершення загальноосвітньої школи Володя — один з небагатьох претендентів на золоту медаль. Саме тоді трапляється безглузда випадковість. Під час прогулянки парком хтось з хлопців вирішив закинути картуз на гіпсовий бюст Леніна, що й було зроблено. Усвідомивши крамольність такого вчинку, друзі беруться знімати картуза. Але хто знав, що бюст не закріплений? У ході “операції” “вождь” падає, хлопці потрапляють у міліцію на 15 діб, відкривається «Справа Володимира Івасюка». Відразу постало питання про виключення з комсомолу, вигнання зі школи і позбавлення атестату. Батьки зробили все, що могли. Володя отримав атестат з четвірками з історії СРСР і суспільствознавства (слайд 5). Музикознавець 1 Сім’я переїжджає до Чернівців. Володя блискуче здає екзамени в медичний інститут і його зараховано на перший курс лікувального факультету. Радості не було меж, але хтось повідомив про його “справу”, і 31 серпня 1966 року Володимира звинувачують у тому, що він нечесним шляхом пробрався в лави студентів і при всіх зачитують наказ про його виключення. Юнак витримує цей удар і продовжує боротьбу за своє майбутнє. Він іде працювати слюсарем на завод «Легмаш» (слайд 6). Музикознавець 2 Через рік за рекомендацією «Легмашу» Володя вступає в Чернівецький медінститут. Він симпатичний усім, його відразу ж обирають старостою групи, запрошують в оркестр народних інструментів «Трембіта», в камерний оркестр медінституту. Після закінчення третього курсу Володя починає працювати над піснею «Червона рута». Хоча й до цього було багато пісень про загадкове зілля руту-м’яту, саме «Червоній руті» судилось полонити стільки сердець своєю ліричністю та своїм романтизмом. Коли Володя запропонував показати «Червону руту» й «Водограй» у передачі українського телебачення «Камертон доброго настрою», з’ясувалося, що нікому виконати жіночу партію, оскільки всі роз’їхалися на літні канікули. (слайд 7). Музикознавець 1 Тоді запросили володарку чудового сопрано, вчителя музичної школи №1 Олену Кузнєцову, і разом з нею Володя впродовж двох тижнів давав життя новій пісні. І ось, 13 вересня 1970 року на Театральному майдані Чернівців у присутності тисяч чернівчан і на очах мільйонної глядацької аудиторії постали чудові пісні — перший великий тріумф молодого митця. У 1978 році Володя перемагає на всесоюзному конкурсі молодих композиторів у Москві і отримує дипломи II ступеня за «Сюїту-варіації для камерного оркестру» та «Баладу про Віктора Хара» (слайд 8). Музикознавець 2 Львівська комсомольська організація збирає документи для висунення Івасюка на присудження премії імені Островського, його запрошують до участі в роботі журі республіканського конкурсу молодих виконавців. Він дає інтерв’ю, про нього пише преса, його пісні звучать на радіо. А коли 24 квітня повертається до Львова, то за якимось дзвінком-викликом в обід одягається, йде до консерваторії і більше не повертається. 18 травня 1979 року тіло Володимира Івасюка знайшли у військовій зоні Брюховицького лісу недалеко від Львова (слайд 9). Музикознавець 1 Ховали Володю 22 травня, в день, коли прах Великого Тараса перевезли на Україну. Дубову труну, прибрану гілками калини і вишитим рушником, люди відмовилися класти на автомобіль і на раменах несли від оселі до самого Личаківського цвинтаря. Вражають слова Ліни Костенко: «Слава — це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе» (слайд 10). Учень 3 Заридала Україна, затужила, – Не дожив козак до наших днів. Голову схилила Буковина, У зажурі наш славетний Львів... Неможливо навіть і збагнути: Він зів’яв у тридцять літ, мов цвіт, А його жива «Червона рута» Гучно облетіла всенький світ. Учень 4 «Ти признайся мені, звідки в тебе ці чари» – Це його нев’янучі слова, Долітає пісня ген під хмари, Тільки її автор не співа. Він вклонявся Україні до останку, Радував піснями всіх. Журиться сорочка - вишиванка Й на портреті вишитий рушник. Учитель. Пісня була його любов’ю, його життям . У тій своїй безмежній любові не зраджував і завжди відстоював раз і назавжди обрані мистецькі позиції художника, підказані його джерелами. Вірш «Фантазія травневих ночей» У ночі травневі наснилась мені Моя добра зірка, І світ весь засяяв, і стало в душі Так радісно, так зірно. Здається, ввійшов в мої дні весняні Бентежний неспокій. І всюди святково на рідній землі Дзвенять мої кроки. Мабуть, в житті призначено Шукати всім зорю ясну Й нести її в очах і снах В свою завітну далину. Минають роки і зростають в мені І радість, і муки... Піднімусь угору і зірку візьму Схвильовано в руки. Мов долю жадану, її понесу У дім свій зелений — Хай щедро осяє всі думи мої І щастя пісенне. Пісня «Я піду в далекі гори» Учитель. «Червона рута» і «Водограй» - ці пісні називають символом української естради. Більше того, вони стали національним символом, як калина і тополя, як Дніпро й Карпати, і, безперечно, є символом душі її автора. Вірш «Червона рута» Володимир Івасюк написав, узявши за основу старовинну грецьку легенду про міфічну квітку та поєднавши її з гуцульським повір’ям про те, що рута раз на двадцять років зацвітає червоним цвітом і приносить щастя тому, хто її знайде. ІV. Виконання комунікативно-ситуативної вправи Уявіть собі, що вам запропонували провести презентацію пісні «Червона рута» за наступним планом: 1) Складіть невелику анотацію про композитора, автора пісні Володимира Івасюка, користуючись отриманими знаннями. 2) Запропонуйте відеоряд світлин до даної пісні (картини природи і т.д.). 3) Складіть можливий куплет до пісні, в якому ви маєте розповісти закінчення історії кохання, оспіваного в цій пісні (використайте ключові римовані слова: немов-любов, єдина-родина, щирі – у мирі). 4) Складіть програму міні-концерту «На крилах любові», до якої б увійшла пісня Івасюка «Червона рута». На виконання роботи відводиться 5 хвилин (в цей час звучить музика). Презентація роботи в групах V. Вокально-хорова робота Важливим елементом у виконанні кожної пісні є тональність. Тож давайте повторимо поняття «тональність» та «тонічний тризвук». «Тональність» - це групування звуків навколо тоніки, головного звука. «Тонічний тризвук» - це І, ІІІ, V ступінь тональності, які є головними звуками. Налаштування в тональності Ля-мінор Спів тризвука Виконання вправ для формування навичок дихання Артикуляційні вправи Вправи – розспівки Виконання пісні під фонограму VІ. Підсумок уроку Учитель Червону руту не шукайте, і ніжних пелюсток-вогнів. В лісах даремно не блукайте, - Ніхто цю квітку не зустрів. Це символ мрійника-поета, вогонь душі, вогонь митця, що враз згорів, немов комета… (…Коротке зоряне життя!) Червону руту не шукайте, бо вам забракне вечорів. Навік ім'я запам’ятайте Того, хто в творчості згорів. Пам’ятник Івасюкові. Його автор – Микола Посікіра – просто вистраждав: пам’ятник. 10 років стояв у майстерні, поки нарешті його встановили. Дякуючи народові, його любові до митця могила Володимира Івасюка завжди у квітах. Якось Ліна Костенко сказала: «Слава – це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе». Не зникають безвісти імена істинних і відданих синів землі української. Композитора і поета Івасюка посмертно відзначено найвищою нагородою України – Державною премією ім. Тараса Шевченка, а у 1993 році у Чернівцях започатковано конкурс молодих виконавців української естрадної пісні ім. В. Івасюка. Світлу пам’ять про Володимира Івасюка трепетно бережуть найближчі, найрідніші люди. Вона живе не лише в піснях, нотах і речах, які належали йому, яких він торкався у хвилини радості і притискав до грудей, коли боліла душа… Коли випаде нагода побувати в Чернівцях – завітайте до його музею, а якщо будете у Львові – не оминіть Личаківське кладовище, поклоніться могилі талановитого українського митця. Оцінювання роботи учнів на уроці