Тема уроку: Кіммерійці та скіфи на території України
Мета: - розширювати і поглиблювати знання учнів про період залізного віку;
- розкрити особливості суспільного розвитку племен кіммерійців та скіфів у період ранньої залізної доби;
- з’ясувати причини появи майнової та соціальної нерівності, появи найдавніших держав на території України;
- розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки, будувати структурно-логічні схеми, працювати з історичними текстами;
- познайомити з поняттями й термінами: «залізна доба», «кочовики», «кіммерійці», «скіфи», «пектораль»;
- формувати стійкий інтерес учнів до вивчення історії, виховувати повагу та захоплення історичним минулим України.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атласи, історична карта «Кіммерійці та скіфи на території України», мультимедійна презентація, роздавальні картки
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:
- визначити особливості суспільного розвитку племен кіммерійців та скіфів у період ранньої залізної доби;
- описувати спосіб життя кочових племен;
- опрацювати історичні джерела про життя кіммерійців та скіфів;
- показувати на карті територію проживання кіммерійців та скіфів;
- будувати логічні ланцюжки;
- пояснювати поняття й терміни: «залізна доба», «кочовики», «кіммерійці», «скіфи», , «пектораль».
Х І Д У Р О К У
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Історичний диктант (один із учнів біля дошки)
1. Як називається шумерська система платності?.
2. На чому писали стародавні шумери?.
3. Яку геометричну фігуру нагадував план Вавилону?.
4.На честь якої богині були збудовані найвідоміші ворота Вавилону?
5.З якого матеріалу були шкільні зошити жителів межиріччя?.
6. На якому числі ґрунтувалася система рахунку часу у Вавилоні?
7. Назвіть найвідоміші сади Межиріччя. Який народ межиріччя придумав «алфавіт»?
8. Назвіть, як жителі межиріччя називали «абсолютний безлад»?.
9. Спостерігаючи за зірками, який календар склали Вавилонські астрономи?.
10. Якого бога вавилоняни вважали батьком всього живого?
11. Назвіть найулюбленішого героя легенд вавилонян і шумерів.
Відповіді – перевірка Клинопис. Глиняні дощечки. Прямокутник. Іштар. Глина. «60». Веселі Сади Семіраміди. Фінікійців. Хаос. Місячний. Гільгамеш. ІІІ
ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів
Вступне слово вчителя. На минулих заняттях ми з Вами вивчили в основному життя землеробів. На сьогоднішньому уроці ми з Вами розглянемо життя кочовиків, тим паче так які жили на території нашої батьківщини, Сьогодні ми здійснимо уявну подорож , ми поринемо в далеке минуле, побуваємо на нашій рідній українській землі, але ще в епоху до нашої ери. Дізнаємось. Хто ж проживав на нашій землі, хто ж був нашими предками
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Повідомлення теми і мети уроку. : ( слайд 1-2)
- Отже, розпочнемо уявну мандрівку.
Побудуємо її за таким планом: ( слайд 3)
1. Історичні джерела про життя кіммерійців та скіфів.
2.Кіммерійці.
3.Велика Скіфія.
4.Скіфо-перські війни.
1. Історичні джерела про життя кіммерійців та скіфів. ( слайд 4)
А) Словникова робота ( діти згадують поняття історичного джерела та види історичних джерел)
Б) Перші відомості про кіммерійців і скіфів.
Про них відомо з писемних джерел, а саме:
1)ассирійських клинописів;
2)творів авторів античності Гомера, Геродота,
В) Про них ще відомо з речових джерел (кургани)
- 2.Кіммерійці. ( слайд 5-6).
А) Словникова робота ( запис поняття у словнички).
Кіммерійці – найдавніше ( за письмовими джерелами) населення Північного Причорномор’я IX – VII ст.
Б) Перші відомості про кіммерійців.
Першим етнічним утворенням на території України були кіммерійці.
Про них відомо з писемних джерел, а саме:
1)ассирійських клинописів;
2)творів авторів античності Гомера, Геродота, Гесіода.
Вперше кіммерійців згадує давньогрецький поет Гомер в своїй славнозвісні «Одіссеї».
Ось як він описує землі, де проживали кіммерійці:
- «Врешті дістались ми течій глибоких ріки Океану. Там розташовані місто й країна людей кіммерійських, хмарами й млою оповиті. Ніколи промінням ласкавим на осяває їх сонце в блакиті ясній світлодайне…».
-Чому в таких чорних тонах описано кіммерійські степи грецьким поетом?
( за уявленнями стародавніх греків, ці землі були розташовані дуже далеко і саме там були ворота у царство Аїда- «царство мертвих»).
Заселяли кіммерійці велику територію від Дунаю до Дону, а також Кримський та Таманський півострова.
В) Кіммерійці – творці першої кочової культури регіону.
Кіммерійці були першим народом, які пристосувались до природних умов степів Причорномор’я і почали використовувати наявні тут багаті пасовиська. Основою їх господарства було кочове скотарство, а саме конярство, що було їхнім засобом пересування , а також основною їжею ( вживали кобиляче молоко – кумис). Недарма Гесіод називав їх «доярами кобил».
Г) Війни в житті кіммерійців.
Велику роль в житті кіммерійців відігравали війни. У VIII ст. вони брали участь у знищенні Фрігійського царства, у VII ст. оволоділи Лідійським царством. Також здійснили військові походи проти наймогутніших на той час держав – Урарту та Ассирію ( робота з атласами). Завдяки цим походам кіммерійці здобували продукти землеробства та ремесла.
- Завдяки чому кіммерійці здійснювали такі далекі військові походи і завжди майже успішно?
Кіммерійське військо – це кінні загони вершників. З іранської мови «кіммерійці» означало «рухливий загін кочового населення». Пішого війська у них не було. Воїни були озброєні луком, кинджалом, мечем, кам’яним або бронзовим молотом . Мечі були повністю виготовлені із заліза
Кіммерійці перший народ на теренах України, який навчився з болотяних руд виготовляти залізо.
Д) Матеріальна культура, господарство, побут, мистецтво.
Кіммерійці, ведучи кочовий спосіб життя, не мали постійних помешкань. Над своїми похованнями часто ставили стели у вигляді воїна, підперезаного ременем.
Е) Суспільна організація.
Жили кіммерійці племенами, які об’єднувались в союзи племен, на чолі яких стояв найдосвідченіший і найсміливіший воїн – вождь, яких Геродот називав царями. Вони скликали ради старійшин, племенні союзні ради.
У VІІ ст.. до н. е. кіммерійці були підкорені скіфами.
3.Велика Скіфія.
- А тепер, діти., ми дізнаємось про скіфів.
А) Словникова робота
Скіфи – кочові племена, що витіснили кіммерійців на теренах Північного Причорномор’я ( VII- III ст. до н. е.)
Б)Легенди про походження скіфів (повідомлення учнів)
В) Робота з історичним джерелом (правила) ( слайд 8).
З «Історії» Геродота про скіфів
19. На схід від цих скіфів – землеробів, якщо перейти ріку Пантікап, у тій країні мешкають кочовики, також скіфи, які нічого не сіють і не обробляють землі. Уся ця країна позбавлена дерев, за винятком Гілеї. Ці кочовики живуть на схід від відстані чотирнадцяти днів шляху і доходять до річки Герра.
20. За Герром простягається країна, що називається царською, скіфи, які в ній живуть, найхоробріші та найчисленніші та вони вважають інших скіфів своїми невільниками. Вони на півдні сягають аж до Тавріки, а на схід - до рову, що, як я сказав, прокопали народжені від сліпих, і до гавані на Маєтідсбкому озері, що називається Кремни. Деякі інші частини їхньої землі доходять до ріки Танаїда. Вище на північ від царських скіфів мешкають меланхлайни, наскільки я знаю, є болота і незалюднена країна...
59. … Що ж до іншого то звичаї в них такі. Богів вони шанують лише таких:найбільш за всіх – Гастію, потім Зевса і Гею, яку вважають за дружину Зевса. Після них – Апполона, Афродіту, Уранію та Арея. Цих богів шанують усі скіфи, а ті, що називають їх царськими скіфами, приносять жертви ще й Посейдонові…
61. Оскільки в скіфській землі не вистачає дров, то тамтешні мешканці вигадали ось що, щоб варити м’ясо. Коли вони остаточно обдеруть шкуру тварини, знімуть м’ясо з кісток, потім, якщо вони мають казани, а тамтешні казани дуже нагадують лесбоські кратери, лише вони далеко більші за них, кидають у них м’ясо і після цього розпалюють під казаном кістки жертовних тварин і варять м’ясо. Але коли вони не мають казанів, то закладають усе м’ясо в шлунки тварин, наливають туди води і під шлунками запалюють кістки. Вони горять дуже добре, а в шлунках тварин уміщується все м’ясо без кісток. І в такий спосіб сам бугай варить своє м’ясо, а також і всі інші тварини кожна варить своє м’ясо…
64. Щодо їхніх звичаїв на війні, то встановлено таке: першого ворога, якого вб’є скіф, він п’є його кров, а скількох інших він ще вб’є, то приносить до царя їхні відтяті голови. За кожну голову йому дозволяється одержати щось із трофеїв, а якщо не принесе голови, це йому не дозволяється …
- Коли жив та ким був автор даного джерела?
- Які скіфські племена називає у своїй праці Геродот? Де вони розселялися?
- Поміркуйте, чи можна скіфів вважати єдиною етнічною спільнотою? Про що свідчить їхня етнічна строкатість?
- Яке враження справила на вас розповідь про те, як «бугай сам варить своє м’ясо»? Про що свідчить таке раціональне приготування скіфами їжі?
- Що ви дізналися з джерела про військові традиції скіфів?
- Якими були вірування скіфів?
Г) Скіфські кургани. Борис Мозолевський. ( слайд 9).
Скіфи залишили по собі велику кількість курганів-могил. Найбільш відомі скіфські могили на території України – Солоха, Гайманова могила, Товста могила, Огуд, Чортомлик
Велику роль у дослідженні скіфських курганів відіграв Борис Мозолевський . У кургані Товста могила було знайдено славнозвісну золоту пектораль ( слайд 10), в кургані Могила Тернівка – золота пластина «Олень» ( слайд 11), у кургані Солоха – золотий гребінь ( слайд 12)
Д) Цар Атей.
Найвищого піднесення Велика Скіфія досягла у IV ст. до н. е.. за часів правління царя Атея ( слайд 13). Він підкорив своїй владі всі скіфські землі від Дунаю до Дону. Вів жваву торгівлю з містами Північного Причорномор’я . Започаткував карбування власної монети( слайд 14). Був вбитий у війні Македонією.
Занепад Великої Скіфії.
Після війни з Македонією у 339 р. до н. е., після загибелі царя Атея, скіфська держава почала занепадати і в ІІІ ст. до н. е. Велика Скіфія припинила своє існування. Скіфи відійшли на південь і створили Малу Скіфію із столицею Неаполь Скіфський ( неподалік Сімферополя)
4.Скіфо-перські війни.
А) Вступне слово вчителя.
У 513 р. до н.е. на скіфів війною пішов перський цар Дарій І ( слайд 15).
Б) Рольова гра «Похід Дарія І на скіфів».
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Тестові завдання ( слайд 16-21).
VI. Підсумки уроку.
Вибіркова перевірка завдання. Оцінювання роботи учнів на уроці.
VII. Домашнє завдання.
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Скласти кросворд на дану тему.
| 
